Еозінофіли: що це таке і навіщо потрібні
Що спільного в алергії, паразитів та скарлатини? Від усіх цих захворювань наш організм захищають клітини крові та еозинофіли. Аналіз їхнього рівня може виявити в людини багато хвороб. Розповідаємо, що треба знати про еозинофіли
Еозинофіли – один із різновидів захисних клітин нашого організму. Вони потрібні насамперед для того, щоб захищати тіло від деяких хвороб, інфекцій та паразитів. Але якщо еозинофілів виробляється надто багато, вони самі починають атакувати здорові тканини та перетворюються на загрозу для організму. У цій статті https://nektarnik.com.ua/znizhenij-vmist-eozinofiliv-v-krovi-u-zhinok/ докладно описано, що робити при низькому рівні еозинофілів у крові.
Еозинофіли – це один із п’яти різновидів лейкоцитів, або білих кров’яних тілець. Вони відповідають за боротьбу з паразитами та бактеріями, тому збільшення їх кількості у крові використовують як діагностичний критерій низки захворювань. Крім того, ці клітини реагують на алергени.
Еозинофіли виробляються у кістковому мозку, а потім доставляють у кров. Вони виконують відразу кілька функцій:
- борються з чужорідними організмами – бактеріями та паразитами;
- вбивають чужорідні клітини;
- беруть участь у деяких алергічних реакціях;
- відіграють роль у запальних процесах, важливих для ізоляції та контролю вогнища захворювання.
Еозинофіли містять гранули, в яких знаходяться головний основний протеїн та еозинофільний катіонний протеїн – токсини, якими можна атакувати і клітини власного організму, і паразитів.
При попаданні в організм алергену, паразиту і т.д., еозинофіли отримують сигнал від уражених тканин, і з русла крові спрямовуються в просвіти внутрішніх органів та тканин. У цей період у периферичній крові може виникнути тимчасове зниження їхньої кількості. Але не вся їхня популяція бере участь у цьому процесі. Це залежить від кількості антигену, що надійшов. Частина еозинофілів вивільняє вміст своїх гранул в навколишній простір та стимулює відповідь інших місцевих клітин. Частина еозинофілів бере участь у слабкому фагоцитозі (поглинанні) клітин. Частина прикріплюється до паразитів і вводить вміст гранул у їхню цитоплазму. Загалом, обмеження вогнища запалення та знищення алергену – це комплекс злагоджених дій клітин крові, у тому числі й еозинофілів, які взаємодіють між собою. При високих витратах еозинофілів кістковий мозок отримує сигнал від периферії та викидає нову популяцію клітин.
Рівень еозинофілів діагностують за допомогою диференційованого аналізу крові, в рамках якого рахують кількість лейкоцитів кожного з декількох видів.
Норма еозинофілів
Норма у дорослих – референсні межі 0,15-0,45х10,0⁹ на л. У другій системі вимірів – до 450-500 на мм³. Частка загальної кількості лейкоцитів – від 1 до 5%. У дітей норма еозинофілів вища та змінюється з віком – обов’язково проконсультуйтеся за результатами аналізу у лікаря.
Значення вищі за норму – еозинофілія. Нижче норми (або їхня повна відсутність у крові) — еозинопенія.
Аналіз на еозинофіли
Дослідження на рівень еозинофілів називається клінічним аналізом крові із визначенням лейкоцитарної формули. Як правило, вона перераховується методом «ручної мікроскопії» за мазком крові: лікар клінічної лабораторної діагностики дивиться в мікроскоп і описує морфологію та особливості клітин.
Якщо такий аналіз показав аномальний рівень еозинофілів, лікар може призначити додаткові дослідження або співвіднести ці дані з вашим анамнезом та поточним станом.
Рівень еозинофілів може бути важливим для лікаря-терапевта, дерматолога або алерголога при диференціальній діагностиці різних захворювань, в першу чергу при підозрі на алергію. Наприклад, якщо пацієнт звернувся з траурою на нехарактерні для нього кожну висипку, свербіж або тривалий кашель без підвищення температури. Також еозинофіли можуть підвищуватись при паразитарних інфекціях – це особливо актуально у практиці лікаря-педіатра. Тільки показник еозинофілів не є єдиним і достовірним лабораторним підтвердженням алергії, тому в медицині використовують багато інших методик – лабораторних та інструментальних.